Задание для НАТО: что должен сделать Альянс в черноморском регионе

Цього тижня вперше у форматі онлайн проходить Парламентська асамблея НАТО. І хоч весняна сесія, яка мала відбутись в Україні цьогоріч, через коронавірус перенесена на 2022 рік, питання України залишаються одними із важливих на порядку денному Асамблеї.

Зокрема, у п’ятницю під час засідання комітету економіки та безпеки обговорювалось питання Чорноморського регіону, а також економічних та геополітичних напруг, пов’язаних із ними.

Що саме важливо донести до країн-членів Альянсу з боку України?

Є три ключових виклики і загрози та шість завдань Альянсу – саме їх сьогодні, як голова постійної делегації України у ПА НАТО, я пояснив у своєму виступі у комітеті.

Виклик №1

Росія нарощує свій стратегічний потенціал та озброєння у Чорноморському басейні.

Завдяки розгортанню системи ППО в Криму, Росія створила цілу лінію захисту, починаючи з Баренцового і Балтійського морів, через Крим до Середземного моря та на захід до Північної Африки.

Паралельно наш східний сусід, захопивши українські оборонні підприємства в Криму, нарощує свої військово-морські потужності. За останні шість років вони побудували і розмістили в Криму 18 нових військових кораблів. Також Росія вдосконалила у Чорному морі та Східному Середземномор’ї свої підводні човни класу Кіло, які важко виявити.

Загрозливим також є те, що Росія розгорнула в Криму засоби доставки ядерної зброї і розпочала реконструкцію двох сховищ ядерних боєприпасів. Водночас агресор розглядає питання щодо постійного розміщення стратегічних бомбардувальників на авіабазі у Гвардійському. А нова ядерна позиція Росії знижує поріг використання ядерної зброї та дозволяє ядерний удар по неядерних державах.

Експлуатація об’єктів цивільної морської промисловості дає нашому сусідові також можливості використовувати їх для військових цілей. Зокрема, під виглядом патрулювання “Турецького потоку” РФ проводить розвідку та фактично блокує частину Чорного моря. Якщо “Північний потік-2” буде впроваджений, Росія зможе розгорнути свої системи спостереження для моніторингу всього морського руху, що означає зростання загрози для НАТО та країн-партнерів у регіоні.

Виклик №2

Агресор використовує паспортизацію громадян України на Донбасі та в Криму як зброю.

Населення Криму з 2,35 млн, які жили там до окупації, вже зросло до 3 млн осіб.

Левова частка цього нового населення – це окупаційна адміністрація. Водночас Російська Федерація автоматично надала своє громадянство всім громадянам України, які постійно проживають у Криму. Ті ж, хто відмовився від російського паспорта, піддаються переслідуванням, а у разі затримання – нелюдському жорстокому поводженню, приниженню гідності, систематичним побиттям.

Ідентичну ситуацію спостерігаємо і на окупованих територіях Донбасу, де вже 270 тисяч українців отримали громадянство від агресора. А вводячи нові швидкі процедури, Росія планує видати українцям на Донбасі до мільйона своїх паспортів. Це прийом, який окупанти регулярно використовують для підвищення лояльності населення, наприклад, під час паспортизації мешканців Придністров’я.

Виклик №3

Росія негативно впливає на економічну спроможність регіону Чорного моря.

В даному аспекті дії агресора спрямовані у двох напрямах. Перший – це зухвале спустошення українських родовищ за рахунок використання незаконно вилучених бурових установок “Чорноморнафтогазу”. Останні продовжують виробляти понад 2 млрд кубометрів газу на рік.

Другий і дуже важливий напрям – контроль судноплавства.

Маніпулюючи Міжнародною конвенцією SOLAS, Росія забороняє судам доступ до значних частин Чорного моря протягом тривалого часу під приводом проведення військових навчань. Така блокада призводить до значної економічної шкоди міжнародному судноплавству між Україною, Грузією, Румунією, Туреччиною та Болгарією. Водночас РФ додатково використовує Керченський міст для незаконного контролю руху судів в акваторії Азовського моря. Конструкція моста має лише один відрізок, доступний для проходження суден по Керченській протоці. В будь-який час Росія може на власний розсуд заблокувати доступ до портів Азовського моря.

To do list для НАТО

Агресивна політика Росії та непроста ситуація у Чорноморському регіоні, спричинена такою політикою, вимагають від НАТО неухильної позиції та дій.

Тож пропоную додати наступні кроки до наявного у Альянсу плану дій:

  1. Активізувати ротаційну присутність нечорноморських членів НАТО у Чорному морі та місій повітряного патрулювання для захисту свободи судноплавства та заспокоєння дій Росії.
  2. Оживити ідею спільного (з членами та партнерами НАТО) військово-морського формування в Чорному морі.
  3. Тиснути на Росію з метою перегляду її ядерної позиції до менш агресивної форми, утримання від ядерного шантажу та нарощування ядерного потенціалу в Чорному морі.
  4. Продовжувати політику підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. Розглянути можливість надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства, оскільки ці країни поділяють спільні цінності та цілі Альянсу і проходять трансформацію, щоб відповідати стандартам НАТО.
  5. Розглянути можливість створення постійного механізму спостереження за ситуацією в Чорному морі та спільних дій з Україною та Грузією.

Автор: ЕГОР ЧЕРНЕВ, народный депутат, глава делегации Украины в ПА НАТО

Источник: Европейская правда


Поделитесь.