Деякі думки у зв’язку з президентськими перегонами та сьогоденними викликами в США

Закінчилися вибори президента в США, і почалося підведення підсумків: чому переміг Байден та демократи, чому програв Трамп із республіканцями. І все це зводиться до аналізу деталей програм, ролі ЗМІ разом з інтернет-мережами, наслідків пандемії, емоційного сприйняття особистостей кандидатів.

Хотілося б звернути увагу на ще одну проблему. А саме — фактичну відсутність протягом десятків років в топі американської політики, та, відповідно, на посаді президента США, особистостей рівня Рональда Рейгана.

Чим це може бути викликано?

Звичайно, велике значення має те, що вже довгі роки США живуть відносно стабільно, без войн та криз, які б мобілізували все суспільство. Адже відомо, що саме войни народжують лідерів та героїв.

Але проглядаються ще ряд причин.

Перша полягає в тому, що суперпрезидентська республіка, якою фактично є США, завдяки цілому ряду писаних і, головне, неписаних правил, перестала бути суперпрезидентською республікою президента, а перетворилася на суперпрезидентську республіку оточення президента. Як то кажуть, хвіст крутить собакою. Як наслідок цього, на посаду президента йдуть переважно функціонали, а не діячі державного масштабу.

Друга можлива причина – в тому, що посада Президента США, яка була вінцем кар’єри для поколінь американських політиків, такою фактично перестала бути.

Довгі роки Президент був, як дружина Цезаря, “поза підозр”. Також у свідомості пересічних людей президент США був наймогутнішою фігурою в світі.

Але цілий ряд американських президентів (разом зі своїм оточенням) вільно чи невільно зробили багато для зміни ставлення до цієї посади. І зміни не в кращу сторону. Згадаймо Вотергейт, Моніка-гейт, Вікілікс, невдалі спроби ковбойською навалою вирішити багаторічні міжнародні конфлікти, ігнорування міждержавних домовленостей тощо.

Плюс, спроби створити президентові США більш “людське” обличча привели до того, що до президента стали ставитися ледь не як до шоумена.

На додаток, останній за часом президент США та його оточення зробили максимум для того щоб фігура президента ніяким чином не ототожнювалась з повагою до морально-етичних норм та до Закону. 

При цьому, багато хто вважає, що вся складна, але, тим не менш, досить ефективна, державна машина США працює, в першу чергу, завдяки моральним якостям її елементів, тому, що в англійській мові узагальнюється словом “integrity” — від найнижчого клерка до самого верху та – принципу верховенства права.

Для американців, на відміну від багатьох європейців (включаючи українців) президент — фігура майже сакральна, один з головних символів держави. А тепер в голові пересічного американця колективний президент — це не мудрець, який є гарантом всього американського та забезпечує світовий порядок, а той, хто надає незаконні накази, або веде себе як не зовсів фаховий шоумен, та ще й публічно демонструючий відсутність “батьковської” турботи про життя пересічних американців під час тієї ж пандемії.

Таким чином, очевидно, що в порядку денному в США — законодавчі та ментальні зміни щодо статусу президента та його оточення.

Необхідно більш чітко виписати повноваження президента та запровадити реальні можливості їх контролю, відновити роботу системи стримувань та противаг. Щоб, наприклад, були неможливими “кумовські” призначення на найвищі посади, силовики не чекали наказів президента під час кризових ситуацій, а пропрезидентська більшість в верхній Палаті Парламенту не дозволила б йому безвідповідально порушувати Закон.

Інакше, з кожними президентськими перегонами ми будемо мати справу з все слабшими і слабшими кандидатами, а американське суспільство буде все більше критично ставитись до самої посади президента.

Американцям, схоже, треба визначитися, чи в них суперпрезидентська республіка чи суперапаратна республіка, а може, щось інше.

З такими викликами, крім, звичайно, надвисокої полярізації американського суспільства та ковідно-економічною кризою, прийдеться зустрітися віч-на-віч новообраному американському президенту.

Чи почнуть вони вирішуватись, чи, за прикладом попередників, будуть закапсульовані “до кращих часів”, покажуть найближчі місяці.

Джерело: Цензор.нет


Поделитесь.