Президентські вибори у Польщі: кандидати, опитування, тривоги та маніпуляції

28 червня мільйони поляків обирали (нового?) президента. Другий тур запланований на 12 липня.

Чи вдасться чинному голові держави втриматись на посту. Чого очікують від нового президента поляки та мігранти? Чи зміниться зовнішньополітичний курс Польщі і як це впливатиме на відносини з Україною? І нарешті цьому цьогорічні вибори називають найскандальнішими в історії новітньої Польщі?

Вибори Президента у Польщі цьогоріч співпали з… епідемією коронавірусу у світі. Зовнішні чинники зробили своє діло — провести вибори не вдалось, але правляча партія намагалась комбінувати до останнього. Відтак, у п’ятницю, 8 травня на державному телебаченні навіть дебати встигли провести. Того ж дня вночі вибори відміняють, але виборців про нові терміни їх проведення не інформують.

Ольга Попович з Фонду «Наш вибір» розповідає чому цьогорічні вибори стали такими емоційними у Польщі. «Найскандальнішими їх називають через те, що в дивний спосіб призначались і відмінялись вибори, які випали як раз на час пандемії. Їх призначення не відбулось згідно з законодавством, а діюча політична партія „Право та Справедливість“ намагалась якнайшвидше провести вибори у зв’язку з добрими рейтингами їх кандидата Анджея Дуди», — говорить експертка. Тому несподіване рішення — тотальний рестарт всієї передвиборчої гонки у сподіваннях рейтинг діючого президента зберегти, а кандидатам зменшити шанс на перемогу. Чи вдалось?

Головних конкурентів у діючого президента Анджея Дуди два. Перший — це журналіст, громадський активіст Шимон Головня, який не належить до жодної політичної партії. Його поляки помилково називають польським Володимиром Зеленським. «Невірне порівняння, — наголошує Ольга. — Їх нічого не поєднує, окрім хіба що відсутності політичного минулого та відносно молодий вік». Перезапуск усієї виборчої гонки пішов цьому кандидату на плюс. «Шимон Головня як незалежний молодий політик стартував з дуже конкретною програмою і це доволі примітно. Ми звикли до того, що заяви нових політиків доволі часто являються популістичними, але коли слухаєш Шимона Головню, то видно що у нього є бачення держави, він збирається змінювати демократичний устрій у Польщі, демократія для нього є підставою і він хоче її підтримувати та розвивати, — аналізує експертка. — Ми бачимо як росте його підтримка, якої він не мав ще навіть у квітні, тобто ці зміни і відтермінування виборів пішли йому на користь».

Перенесення виборів вплинуло на реальний рейтинг Анджея Дуди, наголошують політологи. Вони констатували, що у діючого президента не такий вже великий шанс стати главою держави на другий термін, адже на перегонах з’явився ще один амбітний кандидат від найбільшої опозиційної партії «Громадянська платформа» — діючий мер Варшави Рафал Тшасковський.

«Попереднього кандидата від ГО Малгожату Кідаву-Блонську замінили на Рафала Тшасковського і його позитивний політичний імідж та передня переконлива перемога на місцевих виборах одразу дали свої наслідки — значно кращий результат в опитуваннях, аніж мала його попередниця пані Кідава-Блонська», — говорить Ольга Попович. Вона додає, що згідно з опитуваннями, зараз Анджей Дуда безсумнівно потрапить до другого туру виборів, а ось хто вже стане його суперником — Рафал Тшасковський (як і сталося — Newssky) чи Шимон Головня — виборці розсудять. «Втім, незалежно від того хто з них двох потрапить до другого туру, діючому президенту Польщі перемогти буде непросто», — підсумовує Ольга.

Чи фігурує Україна у політичних дебатах? Так, і найчастіше у цій кампанії згадував Україну Шимон Головня. Власне, говорячи про зовнішню політику, він часто наголошував, що для нього важливо налагодити добрі відносини з Україною, тому що це найближчий східний партнер Польщі. Рафал Тшасковський хоч і менше говорить про Україну, але всі його заяви доволі позитивні. Щодо позиції діючого глави держави Анджея Дуди, то тут вже все сказано. Чи відбудеться перелом у відносинах через те, що у Польщі може змінитись президент? Експерти не впевнені і такого відчуття не мають. Політологи з обидвох сторін кордону говорять, що між Україною та Польщею відносини доволі теплі. Безумовно, на них накладаються історичні суперечки та дискусії, які негативно впливали на дві сторони, але на рівні міжлюдському, на рівні економіки та на міжнародному рівні нічого не змінилось. І навряд зміниться. Польща й надалі залишається приязною країною до України, країною, яка дуже чітко та послідовно підтримує як розвиток демократії в Україні, так і засуджує російську агресію і ламання Росією міжнародного права, що є дуже важливим для України.

Щодо змін у відносинах, як говорить Ольга, потрібні дві сторони: «Зі зміною влади потенційно можуть бути й помітні трансформації у польсько-українських відносинах на президентському рівні, але для цього потрібні дві сторони. Ми бачимо, що від України Володимир Зеленський не дуже проявляє цікавість до Польщі, незважаючи на те, що під час своєї президентської кампанії він говорив про налагодження відносин з Польщею, але окрім декларацій нічого нового не було внесено».

Чи поляки українського походження та нові українці, які вже мають право голосу у Польщі зможуть повпливати на хід виборів президента? Ні! Усе тут дуже просто — їх не так багато, а їх смаки доволі розпорошені, тобто серед таких виборців монолітності не бачимо. Хтось підтримує Бедроня (представника лівих сил), хтось Тшасковського (представника центрисько-консервативного крила), а хтось зовсім нового кандидата Шимона Головню, який багато говорить про меншини, що беззаперечно новим громадянам Польщі може імпонувати. І є частина громадян українського походження, яка голосувала і буде голосувати за Анджея Дуду, бо більш схиляються до правих консервативних ідей.

Отже нам залишається лише аналізувати та спостерігатичи то за оновленням влади у Польщі, чи то за продовженням монопольного панування правоцентриської партії «Право та Справедливість».

Оксана Денисюк, Newssky, Варшава

Источник: Newssky


Поделитесь.