Андрій Кузьмін: Світова війна. Як Росія спровокувала економічний колапс Такого падіння цін на нафту не було з 1991 року

9 березня вже справедливо охрестили «чорним понеділком» – цього дня впали ціни на нафту та ключові індекси світового фондового ринку. Світ опинився на межі важких економічних потрясінь.

Як передбачав «Главком», пов’язана з коронавірусом криза, яка не мала спочатку жодної економічної причини (найсправжнісінька штучно викликана паніка), може спровокувати цілком реальні загальносвітові проблеми. Що й сталося.

Російський демарш
В умовах скорочення попиту на нафту держави ОПЕК* спільно з країнами-спостерігачами (так званий формат ОПЕК+) ще наприкінці 2016 року домовилися про обмеження видобутку чорного золота.

Спочатку загальне скорочення становило 1,2 млн барелів на добу. У грудні минулого року ОПЕК+ уклав угоду, що в I кварталі 2020 року квота становитиме 1,7 млн барелів на добу. У зв’язку зі зменшенням світового виробництва через епідемію коронавірусу (у багатьох країнах промислові підприємства почали припиняти роботу), на переговорах 6 березня Саудівська Аравія запропонувала додатково знизити видобуток нафти ще на 1,5 млн барелів на добу – щоб утримати ціни на неї на прийнятному рівні.

Російські нафтовики проігнорували інтереси більшості (glas.ru)
Однак тут збунтувалася Росія – вона відмовилася увійти до нової угоди, заявивши, що видобуватиме нафти, скільки забажає. Мовляв, скорочення, запропоновані Саудівською Аравією, відразу компенсують США з їхньою сланцевою нафтою.

Ер-Ріяд, своєю чергою, також заявив, що нарощуватиме виробництво нафти, пообіцявши збільшити видобуток на 2 мільйони барелів на добу (зараз квота Саудівської Аравії – близько 10 млн б/д). Крім того, нафтова компанія Saudi Aramco запропонувала рекордні знижки за останні 20 років, знизивши ціни на нафту для Азії на $6 за барель, для США – на $7, для Європи – на $8.

Впало все
У результаті на відкритті торгів у понеділок, 9 березня, вартість нафти марки Brent впала на 30%, наблизившись до $30 за барель, до обіду ціна скоригувалася до $36.


Як падав Brent (Facebook)
Через рекордне падіння (воно стало найбільшим із 1991 року, коли через операцію «Буря в пустелі» нафта впала з $41 за барель до $17) різко обвалилися світові фондові ринки.

Індекс саудівської біржі Tadawul провалився відразу на 9,5%. Європейські та азійські біржі впали в середньому на 8%, ключові індекси американського фондового ринку (S&P 500, NASDAQ i Dow Jones) опустилися на 6–7%.

На відкритті Лондонської біржі стався обвал російських цінних паперів: акції «Лукойлу» подешевшали на 25,6% (віцепрезидент і співвласник компанії Леонід Федун оцінює збитки компанії в 100–150 мільйонів доларів на день), «Роснефти» – на 23,5%, «Газпрому» – на 20,1%.

На думку російських експертів, нафта по $30 за барель загрожує РФ бюджетним дефіцитом і девальвацією рубля – у бюджеті країни закладена базова ціна на нафту $42 за барель. Цікаво, що собівартість нафти в Саудівській Аравії – $10 за барель, тобто вона може знижувати ціну й далі, без особливого ризику для себе.

Гривня вже ослабла
З одного боку, може здатися, що здешевлення нафти – це благо для світової економіки: дешевшають товари, створені із застосуванням цієї сировини, паливо. Однак, на жаль, це не так.

«Те, що сировина дешевшає, – завжди було ознакою кризи. Вартість визначається попитом, а якщо низька вартість – попит відповідний. Сьогодні є фактор коронавірусу, який чинить серйозний вплив на виробництво. Сировина не потрібна, падає активність у економіці. І те, як різко впав фондовий ринок, – дуже тривожний сигнал, справа йде до кризи», – каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалiло.

На думку директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, подешевшання бензину в Україні очікувати не варто.

«Нафта – лише одна зі складових у ціні нафтопродуктів, на неї припадає 30–40%. Відповідно зниження цін на бензин у цих умовах гіпотетично має становити 10–15%. Але проблема в тому, що разом із нафтою зазвичай валяться такі важливі для України ринки, як металургійний і аграрний. Приплив валюти в країну зменшується і це штовхає вгору курс долара. А нафтопродукти ми купуємо за валюту», – зазначає експерт.

Уже зараз гривня почала дешевшати. І виною всьому якраз падіння біржових індексів, що спровокувала нова «нафтова війна».

«Ті, хто вклав гроші в українські облігації внутрішньої державної позики, під неймовірні 20% річних (тоді як нормальна практика 5–7%), починають їх «виймати», щоб убезпечити себе від ризиків. Ось тепер долар і зростає», – пояснює екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Погано буде багатьом
У 80-х роках минулого століття різке падіння світових цін на нафту призвело до розпаду Радянського Союзу. Тож дуже ймовірно, що Росію чекають серйозні потрясіння. Це, безумовно, приємно. Однак Україні, на жаль, теж буде несолодко.

«У світі загальної глобалізації одна подія є детонатором інших процесів. Коронавірус спричинив спад промислового виробництва і туризму, як наслідок – різке зниження попиту на вуглеводневу та іншу сировину. Це призвело до девальвації валют країн, що розвиваються (через різкий відтік інвестицій і необхідності валютних інтервенцій національних банків). Світ увійшов у стадію рецесії і кризи», – каже генеральний директор торгового дому «Сан Ойл» Леонід Косянчук.

На його думку, дефолт у сировинних країнах, до яких, власне, належить зараз Україна – вже навіть не загроза, а близька реальність.

* ОПЕК – (англ. OPEC – The Organization of the Petroleum Exporting Countries – Об’єднання країн-експортерів нафти) – міжурядова організація, створена нафтовидобувними країнами з метою контролю квот на видобуток нафти.

Була заснована на конференції в Багдаді 10–14 вересня 1960 року з ініціативи Венесуели, в організацію також відразу увійшли ще чотири нафтовидобувні держави: Ірак, Іран, Кувейт і Саудівська Аравія.

На сьогодні в ОПЕК входять 14 держав. Крім зазначених це Алжир, Ангола, Габон, Конго, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Екваторіальна Гвінея і Еквадор. Країни-члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти, на їх частку припадає близько 35% видобутку і 50% експорту.

Країни-спостерігачі ОПЕК – Азербайджан, Казахстан, Китай, Малайзія, Оман і Росія.

Главком
Поделитесь.