Михайло Салитра: Російсько-білоруський колгосп: «Бацька» вже не радий, але його ніхто не питає Лукашенко розуміє, що після поглинання Росією Білорусі, доля його та рідних повністю опиниться в кремлівських руках. Тому незле було би цей процес, якщо не відвернути, то бодай сповільнити

Процес поглинання Білорусі Росією в рамках створення союзної держави набирає обертів. Походить на те, що Україна отримала ще кілька сотень кілометрів кордону із «запоребриком».

Сторони вже домовилися про «забезпечення економічної та військово-політичної стабільності». Президент Білорусі Олександр Лукашенко запевнив: стоятимуть за росіян на смерть.

Відповідаючи на питання латвійських журналістів щодо розміщення російських військових баз із наступальним озброєнням у Білорусі, Олександр Лукашенко заявив, що у разі війни Росії з країнами-членами НАТО, протидіяти північноатлантичному альянсу краще не літаками, а ракетами. За його словами, у розміщенні військових баз на території Білорусі немає сенсу. Також він додав, що білоруси «стоятимуть на смерть» разом із росіянами.

«Ми не хочемо воювати, але порох тримаємо сухим. В рамках ОДКБ та союзної держави, перш за все – союзної держави, підписали низку домовленостей щодо забезпечення економічної та військово-політичної стабільності. Разом із РФ на західному напрямку ми створили відповідне військове угрупування. Його основою є білоруська армія – 70 тисяч «багнетів». Ми вивчили те, яким чином відбувалися конфлікти в Іраку, Сирії, Україні та дивимось, якими методами ведуться ці війни, робимо висновки і адаптуємо наші збройні сили відповідним чином.»

Лукашенко хоче продавати солярку і банани, а його змушують воювати

Якщо перекласти сказане з лукашенківської мови на людську, це значить: якщо всередині Білорусі почнуться невдоволення диктатурою – я придушу їх силою. Росія допоможе. Бо це не білоруси бунтують, а ви лізете зі своїми «кольоровими» революціями. Якби ж ви не називали мене диктатором, а спробували зрозуміти трохи раніше, все могло би бути інакше. А взагалі, я хороший і воювати ні з ким не хочу. Мені більше подобається продавати російську солярку в Україну, а з Росією торгувати «білоруськими» бананами. Однак, справи такі, що у Росії й пряник солодший, і батіг більший. Самі розумієте. Тому, поки, вибачайте.

Також він говорить речі, які, здавалося би, не піддаються двозначному трактуванню: «Якщо ви скажете, що воюватимете з Росією, а ми, білоруси, тут ніпричому… навіть не кажіть нам такого. Ми одразу ж почнемо проти вас війну. У нас домовленість, договір з Росією. Ми зобов’язані захищати російську землю тут. А через кілька днів Росія підкріпить нас літаками, крилатими ракетами та іншими видами озброєнь. »

«Бацька» розуміє, що у «новому колгоспі» головуватиме не він

Однак, не слід розуміти слова Лукашенка буквально. Ці меседжі не так для Заходу, як для Кремля, бо за нинішніх обставин, він  змушений говорити саме так.

Водночас, не слід виключати «фактор ображеного царя», що, хоч і не широко, але може залишити відчиненим вікно можливостей для Білорусі.

Досвідчений диктатор розуміє, що в новому російсько-білоруському «колгоспі», головою може бути тільки один. І це не він. Йому ж відводиться роль агронома чи начальника тракторної бригади, де він, хіба, далі зможе красти солярку і напоказ «вичитувати» своїх підлеглих. Хоча, хто його вже слухатиме? Його Білорусь остаточно втрачає нехай і формальну, але незалежність, а він із «бацьки» перетворюється на губернатора російської провінції. Тут як брови не насуп, а всі розуміють, що твоє вже не мелеться. І як за таких умов забезпечити транзит влади чи хоча би гарантії безпеки для сина Колєньки?

Доля Луки в буде повністю в руках Кремля

Олександр Григорович розуміє, що після поглинання Росією Білорусі, доля його та рідних повністю опиниться в кремлівських руках. Тому незле було би цей процес, якщо не відвернути, то бодай сповільнити.

На початку жовтня в Білорусі відбувся «Мітинг за незалежність від РФ». Скількох його учасників затримали? Жодного. Це наштовхує на певні роздуми щодо подвійної гри Лукашенка. Він розуміє всю складність своєї ситуації. Від нього мало що залежить і він намагається подати відповідний сигнал, поки його, як співучасника кремлівських бандитів, не потягнули до Гааги. Бо, як не крути, а Європа зі своїми гей-парадами і «бездуховністю», таки має певні плюси: іноді надає політичний притулок, а головне – не вирішує проблем за допомогою «новічка» чи полонію.

Що все це означає для України?

Україна отримає ще сотні кілометрів кордону з ворогом, адже Білорусія та Росія офіційно стануть однією державою. Мінський формат як майданчик для перемовин може стати повністю дискредитованим як для України, так і для решти міжнародної спільноти. За нинішніх умов і відсутності інших форматів, можлива втрата можливості для врегулювання ситуації взагалі. 


Поделитесь.