Перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-полковник Ігор Колесник: «Трансформацію Збройних Сил України маємо завершити до кінця 2020 року» Збройні Сили України – на порозі серйозної трансформації військового управління у контексті досягнення сумісності з НАТО. Про конкретику цих процесів, а також про усвідомлення суспільством ролі й місця Збройних Сил України у відбитті збройної російської агресії та інші питання – у ексклюзивному інтерв’ю першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковника Ігоря Колесника, яке він дав кореспонденту Інформаційного агентства АрміяInform.

– Збройні Сили України готуються до переходу на j-структуру. У чому важливість цього процесу? Розкажіть, будь ласка, що саме буде змінено.

– На рівні національного законодавства чітко визначено  курс на євроатлантичну інтеграцію, де одним із пріоритетів є набуття Україною членства в НАТО. Тому перехід військового управління на j-структуру – це лише один із важливих елементів масштабних змін, які сьогодні реалізують Збройні Сили  України.  Суттю цих заходів є досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами військового управління у системі застосування Збройних Сил України. І в першу чергу ця трансформація торкнеться поділу функцій між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України. Адже за принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над Збройними Силами, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Генеральний штаб — реалізовувати її. У свою чергу і в Збройних Силах пройде розмежування повноважень. Зокрема, між органами військового управління, які здійснюють генерування (це новий термін, що впроваджується у життя, та включає: розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗС України) та застосування військ (сил). Щоб було зрозуміло, додам: завдання, які пов’язані з генеруванням, будуть покладені на Генеральний штаб як головний орган військового управління та командування видів. А застосування Збройних Сил стане функцією командування Об’єднаних сил спільно з органами військового управління оперативного рівня, зокрема оперативних та повітряних командувань, командування морської піхоти та десантно-штурмових військ, а також морського командування. Окрім того, буде здійснено розмежування посад начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних Сил України з одночасним  переходом Генерального штабу, штабів видів та штабів оперативного рівня Збройних Сил на J-структуру. Це дасть можливість покращити систему управління, адже буде чітко регламентовано: хто відповідає за підготовку, а хто за застосування Збройних Сил. Для виконання цього завдання наказом Міністра оборони України створено проєктну команду, яку я очолюю. Ця програма об’єднує 7 проєктів.

– Чи можете розповісти про це докладніше?

– Перший проєкт – це реформування Генерального штабу Збройних Сил України, другий – реорганізація Об’єднаного оперативного штабу в командування Об’єднаних сил, третій – реорганізація командувань видів як органів генерування, четвертий проєкт – це підбір та підготовка персоналу, який має посісти посади у нових органах управління. П’ятий проєкт – інфраструктурне забезпечення, створення системи управління та зв’язку, шостий – логістичне забезпечення і сьомий – удосконалення законодавчої та нормативної бази. За всіма напрямками підібрані керівники. Це – фахівці, які мають власне бачення і досконало знають свою справу. У рамках кожного проєкту створені команди, які на сьогодні вже опрацювали статути програм та ресурсні плани забезпечення.

Безумовно, будь-яке серйозне нововведення супроводжується поширенням суперечливої інформації щодо подальших перспектив реформування Збройних Сил України. Зокрема, це тягне за собою певні проблеми, пов’язані із браком інформації, які можуть бути розв’язані лише цілеспрямованою інформаційно-роз’яснювальною роботою. Тому одним із завдань керівників проєктів  є створення такої ситуації, за якою кожен командир (начальник) має чітко усвідомлювати, що усі ці зміни об’єднані єдиною метою –  зміцнити бойовий потенціал Збройних Сил України.

«Розмежування посад начальника Генерального штабу та
Головнокомандувача Збройних Сил України має відбутися до кінця року»

 – Який термін завершення трансформації?

– Кінець 2020 року. До цього часу ми перейдемо на нову систему управління та підберемо новий фаховий особовий склад в оновлені структури. Щодо розмежування посади начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних Сил України, а також реформування командувань видів, то це завдання ми виконаємо до кінця поточного року.

– Конкретизуйте, будь ласка, функції Головнокомандувача та начальника Генерального штабу.

– Головнокомандувач командуватиме Збройними Силами, а органом, що забезпечуватиме його роботу та надаватиме всебічну підтримку в реалізації його рішень, буде Генеральний штаб.

– Як вибудовуватиметься баланс підпорядкування по лінії «Міністр оборони – Головнокомандувач»?

– Головнокомандувач Збройних Сил України підпорядковуватиметься Міністру оборони.

– Чи враховуватимуть національні особливості в трансформації військового управління?

– Звичайно, ми враховуємо напрацьований досвід попередніх років. Від нас ніхто не вимагає сліпого копіювання західного зразка. Навпаки стратегічні радники високого рівня країн НАТО рекомендують, аби ми не забували своєї національної специфіки. Як відомо, єдиної, під шаблон, структури управління збройними силами в країнах – членах НАТО не існує. Водночас абсолютна більшість із них перейшли на j-структуру. Виняток становить лише Канада. Так склалось історично. Проте й тут (у канадській армії) зроблено все необхідне, аби забезпечити сумісність з країнами-партнерами по блоку. Тобто j-структура – це не панацея від усіх проблем, а передусім можливість для української армії стати зрозумілою для Альянсу. Наприклад, якщо йдеться про j-1, то для будь-якого органу управління будь-якої країни НАТО зрозуміло, що йдеться про персонал. Це – досягнення сумісності та комунікації.

– Чи проведено прогнозування щодо позитивів та ризиків трансформації управління ЗС України з огляду на проведення ООС?

– Звичайно. Й у цьому контексті є позитиви, є й ризики. Щодо переваги, то вона очевидна: буде створене міжвидове командування, в якому спільно працюватимуть загальновійськові, авіаційні та морські фахівці. Під цей проєкт ми закладаємо захищений бюджет, який гарантовано забезпечить майбутні спроможності цього органу військового управління. Це дасть можливість профінансувати не лише технічне оснащення, логістику, інфраструктуру цього командування, а й житло для офіцерів та членів їхніх сімей.

Водночас ми цілком усвідомлюємо, що планове проведення реформи може здійснюватися лише в умовах стабільності, коли немає загрози розширення конфлікту на Сході країни. Тому не виключається можливість її призупинення у разі зростання напруги, і навпаки – її продовження за умови стабілізації ситуації.

Іншим ризиком у проведенні трансформації може стати дефіцит кваліфікованого персоналу. Нам потрібні офіцери зі знанням англійської мови (мінімум СМР-2), які мають досвід служби в органах військового управління країн-членів НАТО, здобували освіту в закладах Альянсу або брали активну участь у спільних заходах міжнародного військового співробітництва.

«Соціальний пакет для військовослужбовців треба переглянути»

– Останнім часом втілено чимало реформ для становлення сержантського корпусу як хребта армії. Отримали очікувані результати?

– Так, у цьому напрямку зроблено чимало. Ми посилили значення та роль сержантів у військах, аби вивільнити офіцерів від тих завдань, які їм не притаманні. Наша мета – професійний сержантський корпус. Введено посади головних сержантів по всій управлінській вертикалі: від Генерального штабу, видів –  до бригад. Запрацювала нова система підготовки сержантського складу, яка враховує як вітчизняний, так і зарубіжний передовий досвід. Нещодавно Генеральний штаб ініціював законодавчі зміни у військових званнях, які забезпечать градацію сержантського складу в залежності від рівнів їхніх посад – нижчого, середнього та вищого. Під це буде підведено й відповідну тарифну сітку грошового забезпечення. Адже сержант, який відповідає за дисципліну, підготовку підлеглих, знімає чималий тягар з офіцера, повинен бути  мотивованим.

– Чи варто, на Ваш погляд, вводити при Верховній Раді України уповноваженого з прав військовослужбовців?

– Вважаю, що військовий омбудсмен потрібен. Адже з одного боку має бути налагоджена системна комунікація Збройних Сил із Верховною Радою та іншими органами центральної влади, а з іншого –  для людини військової, яка живе службою, військовим колективом, це може стати реальною можливістю доносити свої проблеми «нагору».

Foreignpolicy
Поделитесь.