Що і хто стоїть за намаганнями дестабілізувати ситуацію на заводі імені Малишева і до чого тут зовнішній фактор?

 

Нещодавно флагман вітчизняного танкобудування – Харківський «Завод імені Малишева» (ЗіМ) – став об’єктом уваги з боку журналістів та громадськості. Приводом слугував відкритий лист до Президента України Володимира Зеленського голови Первинної профспілкової організації ЗіМ. В ньому йдеться про начебто критичний стан, в якому опинилося підприємство, спричинений відсутністю замовлень, збитковою діяльністю підприємства, кредиторською заборгованістю, низьким рівнем середньомісячної заробітної платні та заборгованістю з її виплати. Відповідальність за все це автор листа покладає на нинішнього директора ЗіМ Василя Криласа, якого вимагає звільнити.

Треба визнати, що підприємство, дійсно, перебуває у складному фінансовому стані через значне боргове навантаження, наявність надлишкових активів, брак замовлень, обмеження щодо отримання попередньої оплати за договорами з Міністерством оборони України (МОУ) та, зрештою, через вплив пандемії, спричиненої розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19.

Однак всі ці та багато інших проблем були накопичені протягом останніх дев’яти років. І саме нове керівництво заводу взялося за їхнє вирішення. Так, у 2020 р. збиток підприємства зменшено з 420 млн грн до 112 млн грн у порівнянні з 2019 р. Попри несприятливі економічні умови у 2020 р. середню заробітну платню виробничого персоналу було підвищено на 9%. Наразі вона становить 11 558 грн, що, за статистичними даними, перевищує показники інших промислових підприємств Харківської області. За попередніми прогнозами, в кінці першого кварталу цього року завод імені Малишева очікує позитивний фінансовий результат, а за підсумками роботи у 2021 році планує отримання прибутку.

Тож, здіймання хвилі негативу довкола ЗіМ та вимоги змінити менеджмент заводу вочевидь спрямовані на те, щоб згорнути усі позитивні починання і зірвати подальші плани з покращення стану підприємства. І в цьому збіглися інтереси як внутрішніх противників підприємства, так і зовнішніх ворогів України.

Внутрішньополітичні фактори, що дестабілізують ситуацію на заводі

Невдовзі Верховна Рада України має ухвалити законопроєкт №3822 про корпоратизацію Державного концерну «Укроборонпрому», до складу якого входить завод імені Малишева. В результаті реформування Держконцерну, яке передбачає цей законопроєкт, його підприємства отримають можливість залучати інвестиції, створювати спільні підприємства з іноземними компаніями, розвивати свій науково-виробничий потенціал. А це означає, що і завод імені Малишева, який перетвориться на центр бронетанкового кластера Укроборонпрому, отримає можливість економічного та фінансово оздоровлення, зможе зробити виробництво більш технологічним, залучити інвестиції, підвищити конкурентоспроможність. Однак хтось дуже зацікавлений в тому, щоб не допустити цього, і розхитує ситуацію на заводі та довкола нього.

Важно:  Русских прорвало из-за формы сборной Украины по футболу. Им напомнили, что они воры

Крім того, керівництво «Укроборонпрому» та заводу імені Малишева розпочало реалізацію плану антикризових заходів, затвердженого Радою директорів Держконцерну. Ця програма передбачає реструктуризацію ЗіМ, в результаті якої відбудеться оптимізація виробничих потужностей і, як наслідок, скорочення земельної ділянки, на якій розташовано підприємство, а також виведення з використання значної кількості будівель та споруд, що належать йому. А це дуже ласий шматок земельного майнового ресурсу, можливість розпоряджатися яким хочуть отримати право нечисті на руку ділки. Ось вони й намагаються це зробити шляхом зміни керівництва та входження до його складу «своїх» людей.

Ще одна обставина, яка спонукає певні сили до провокацій проти підприємства, полягає в тому, що нинішнє керівництво ЗіМ налагодило ефективні комунікації та співпрацю з місцевою владою. Всупереч цьому, політичні сили, які перебувають в опозиції до центральної та місцевої влади, докладають чимало зусиль для відновлення контролю над підприємством. І цьому теж є пояснення. Завод є одним з найбільших підприємств регіону. В його планах ініціювати на державному рівні формування портфеля замовлень підприємства на 2021–2023 рр., а також роботу з Міністерством оборони України щодо перерозподілу замовлень в рамках ДОЗ. До того ж ЗіМ готується отримати нові контракти на вітчизняному та зовнішньому ринках, а невдовзі розпочне виконання контрактів, які було укладено під час Міжнародної виставки IDEX – 2021. Можливість «розпилити» ці гроші – дуже вигідна перспектива. Тож, фінансово-промислові групи регіону дуже зацікавлені встановити контроль над фінансовими потоками, які проходитимуть через виробництво.

Крім того, важливо розуміти, що в світлі кампанії з обрання мера Харкова, яка має відбутися восени цього року, трудовий колектив заводу розглядається багатьма її потенційними учасниками як вагома частка електорату. І за голоси тих, хто працює на підприємстві, а також їхніх сімей, триватиме боротьба. Встановлення контролю над підприємством – можливість маніпуляції з голосами виборців.

Важно:  Генсек НАТО созвонился с Зеленским. О чем говорили

Регіональні представники політичних сил, які перебувають в опозиції до чинної влади, можуть використати ситуацію на заводі для дискредитації нинішнього керівництва області та підриву авторитету органів центральної влади.

Політичні групи, які «розкручували» скандал, робили це з прицілом на те, що він здатен поставити під загрозу як виконання вже чинний зовнішніх контрактів, так і перспективу укладення нових. Теза про неспроможність керівництва ЗіМ не лише розвивати підприємство, а й навести елементарний порядок на ньому, здатна завдати вагомий удар по військово-оборонній галузі країни. Крім того, вона ставить під загрозу частину зовнішньополітичних планів України, зокрема, поглиблення військово-технічного співробітництва з Пакистаном, яке останнім часом помітно активізувалось та набуло перспектив.

Зовнішньополітична складова проблеми

Скандал, інспірований довкола заводу імені Малишева, дивним чином збігся у часі із повідомленням про те, що Україну збирається відвідати Головнокомандувач армії Ісламської Республіки Пакистан генерал Камар Джавед Баджва.

В історії українсько-пакистанських відносин візит такого високого рівня відбуватиметься вперше. Головнокомандувач армії Пакистану-начальник Сухопутних військ Збройних сил ІРП генерал Камар Джавед Баджва є однією з найвпливовіших осіб в керівництві і першою особою у військовій в ієрархії своєї країни. Якщо візит генерала Баджви в Україну буде успішним, можна очікувати серію візитів до України з Пакистану інших високопоставлених осіб, зокрема, прем’єр-міністра і міністра закордонних справ. І як наслідок – подальше розширення підґрунтя для довгострокової та взаємовигідної співпраці країн.

Тож, недивно, що звістка про майбутній візит генерала Баджви до України, який обіцяє надати нового імпульсу для двостороннього військово-технічного співробітництва країн, викликала стурбованість у північного сусіда України. До планів РФ не входить поновлення позицій України на цьому напрямку. І  російські спецслужби активізували заходи, скеровані на підрив українсько-пакистанського оборонного партнерства, які відбуваються у рамках гібридної війни РФ проти нашої країни.

Саме цим і пояснюється та обставина, що повідомлення про відкритий лист лідера профспілки ЗіМ, на ім’я Президента України з вимогою звільнити керівника підприємства, який начебто винен у його кризовому стані, активно тиражувалося російськими ЗМІ. Адже саме завод імені Малишева відіграватиме ключову роль у реалізації контрактів з Пакистаном. А окрім контракту вартістю 85,5 млн дол. США на постачання до Пакистану танкових двигунів, підписаного під час Міжнародної виставки IDEX – 2021, в України є перспективи на ще більше поглиблення ВТС з цією країною. Наразі ДК «Укрспецекспорт» бере участь у тендерах, що проводяться Головним управлінням закупівель Сухопутних військ Пакистану, у більшості з яких Україна має вагомі  переваги перед конкурентами. Загалом, тільки у бронетанковій галузі ВТС нині опрацьовується 12 проєктів на суму понад 150 млн дол. США.

Важно:  Украинско-шведский стартап собрал невероятную сумму на Kickstarter

Успіхи України у налагодженні відносин з Пакистаном викликали неабияке збудження в Кремлі. Глава російського МЗС Сергій Лавров, завершивши у вівторок, 7 квітня, візит до Індії, відразу вирушив до Ісламської Республіки Пакистан. Це перший після дев’ятирічної паузи візит Лаврова до Ісламабаду. Як пишуть з цього приводу російські ЗМІ, неочікувана активізація України на пакистанському напрямі не залишилася непоміченою для керівництва РФ.

Як відзначають окремі міжнародні експерти, останнім часом Президент України Володимир Зеленський вибудовує нову східну дипломатію. Побувавши нещодавно в Катарі, найближчим часом він планує відвідати Туреччину. На цьому тлі зусилля української влади із перезавантаження українсько-пакистанських відносин, виглядають не лише як активізація військово-технічної співпраці з Ісламською Республікою Пакистан, а і як багатоходова геополітична комбінація. Візит пакистанського воєначальника до Києва є важливим елементом цієї комбінації. Адже Пакистан, Туреччина і Катар здатні стримувати вплив РФ на Кавказі, в Середній Азії та Афганістані.

Пакистан як країна, що розвиває програму ракетних і танкових озброєнь, та має значні військово-промислові амбіції, зацікавлена у співпраці з Україною. Однак активізація українсько-пакистанських відносин, особливо на тлі загострення ситуації на Донбасі, болісно сприймається у Кремлі, який всіма засобами намагається завадити цьому. У тому числі шляхом дестабілізації ситуації на флагмані танкобудівної промисловості України – Харківському заводі імені Малишева.

P.S. До речі, 10 квітня 2021 року відбудеться офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Туреччини. А на наступний тиждень запланований візит офіційної делегації Уряду України до Азербайджану, який є стратегічним партнером Туреччини.


Поделитесь.

Оставьте комментарий