«Глобальна Британія»: поєднання політики, військової могутності, дипломатії та економіки

 

Попри пандемію коронавірусу COVID-19 співробітництво між Україною і Великою Британією набуває все більше ознак справжнього стратегічного партнерства. І поштовхом до цього стало підписання у жовтні минулого року під час візиту глави Української держави Володимира Зеленського до Лондона Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. І йдеться не лише про традиційне військове співробітництво, яке було започатковано у 2015 році військово-тренувальною місією Orbital, а й військово-технічне співробітництво, яке передбачає передачу військових технологій завдяки будівництву для України швидких ракетних катерів, оснащених британськими ракетами. Про цю складову співробітництва розповів аташе з питань оборони посольства Великої Британії, комодор Королівських ВМС Тім Вудз, пише видання «День».

«МИ РОЗГЛЯДАЄМО МОЖЛИВОСТІ ПОСТАЧАННЯ РАКЕТ, БОЄПРИПАСІВ І ШВИДКІСНИХ РАКЕТНИХ КАТЕРІВ»

— Щоб захистити від COVID-19 нашу тренувальну місію в Orbital, ми скоротили основну штаб-квартиру, розташовану тут, і призупинили прибуття тренувальної команди, бо ситуація не дозволяла проведення спільних тренувань. Ми, литовці, американці й канадці були готові відновити тренування, коли це дозволять умови чи буде надано дозвіл.

В липні ми побачили поліпшення умов для проведення тренувань і відновили їх у вересні. Це співпало з початком військово-морських тренувань, а також із навчаннями Joint Endeavor, які були дуже успішними. За ними, до речі, спостерігали президент, міністр оборони і начальник генштабу.

Місія Orbital, яка не функціонувала певний час, також змогла відновитися.

І окремо на тлі дуже успішного візиту президента Зеленського до Великобританії ми підписали Меморандум про наміри розвивати і зміцнювати українські ВМС.

І зараз ця робота продовжується щодо обладнання, об’єктів інфраструктури. Ми також розглядаємо питання відновлення і модернізації інфраструктури у Бердянську на березі Азовського моря і в Очакові. Крім того, ми розглядаємо можливості постачання ракет, боєприпасів і швидкісних ракетних катерів, однак поки рано говорити про якісь часові рамки.

— Щодо інфраструктури — це означає будівництво військових баз чи щось інше?

— Так, ідеться про об’єкти інфраструктури ВМС, що дозволить Україні мати сучасні військово-морські бази. Вам треба забезпечити, щоб склади палива, боєприпасів, ремонтні бази знаходилися у належному місці, а пристані мали відповідну електричну напругу.

У нас у Великій Британії є дуже чудові компанії, які працюють зараз із Міністерством оборони над тим, як має виглядати інфраструктура таких баз.

«ПЕРЕВАГА МОСКІТНОГО ФЛОТУ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВІН ЗАБЕЗПЕЧУВАТИМЕ ЗАБОРОНУ ДОСТУПУ НА МОРІ»

— Пане Вудз, а як розвивається ситуація щодо будівництва ракетних катерів, чи є чітке розуміння у Міністерства оборони України, які саме катери потрібні нашій країні?

— Україна має досить чітку стратегію щодо ВМС до 2035 року, яка, до речі, була розроблена спільно зі США та Великою Британією. І першою частиною її є москітний флот. Перевага москітного флоту полягає в тому, що він забезпечуватиме заборону доступу на морі. Іншими словами — буде стримувати і забезпечуватиме оборону проти Чорноморського флоту РФ, який порушує територіальну цілісність України. І це будуть маленькі швидкісні кораблі, озброєнні гарматами і ракетами, які можуть діяти на мілких водах Азовського моря, а також у Чорному морі. Як я вже відзначав, кораблі є швидкими, маневреними, які важко вражати і виявляти. Вони оснащені дуже ефективними ракетними властивостями та артилерійськими системами — гарматами.

Саме це ми розглядаємо. А США надають Україні патрульні катери класу Island і Mark VI. Україна має власні катери «Гюрза». Зараз ми працюємо з двома великими британськими компаніями, що вивчають, який проєкт буде кращим для ракетних катерів.

«ЦІ РАКЕТНІ КАТЕРИ ПРОЄКТУЮТЬСЯ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ УКРАЇНИ, ТОМУ ВОНИ БУДУТЬ ОРИГІНАЛЬНИМИ»

— А вже чітко відомо, якими приблизно будуть ці катери?

— Ці ракетні катери проєктуються спеціально для України, тому вони будуть оригінальними і матимуть довжину орієнтовно від 50 до 65 метрів, що забезпечуватиме швидкість у 40 вузлів. І на них планується встановити артилерійські системи та ракети. Це залежить зокрема від того, які ракети потрібно. А це можуть бути ракети малої або великої дальності. Саме це питання якраз зараз розглядають британські компанії. Але це будуть ракети нового класу, спроєктовані спеціально для України британською промисловістю.

— А чи передбачається співпраця з українськими компаніями у процесі проєктування ракетних катерів, бо в нашій країні є конструкторське бюро в Миколаєві?

— Наш задум полягає в передачі й спільному використанні технології та навиків, що є критичним для модернізації українського суднобудування. Ми побудуємо перші чотири катери у Великій Британії, дозволяючи при цьому українським суднобудівникам спостерігати, вчитися і тренуватися. А друга частина — чотири ракетні катери — будуватимуться в Україні. І це буде чудово для українського кораблебудування і також для ВМС, бо ви отримаєте ці спроможності тут, в Україні.

Інша опція, яку ми вивчаємо, яка ще не сформалізована, це — спільне проєктування бойових кораблів британської промисловості з українським проєктним бюро у Миколаєві.

«НАСТУПНА ФАЗА МОРСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕХІД ДО КОРАБЛІВ БІЛЬШОГО КЛАСУ — КЛАСУ КОРВЕТ»

— І це розглядатиметься після завершення будівництва восьми катерів…

— Так, бо наступна фаза Морської стратегії України передбачає перехід до кораблів більшого класу — класу корвет. Ми знаємо, що Україна дуже зацікавлена у купівлі до чотирьох турецьких кораблів класу А-корвет, що буде чудово. А після цього ви матимете більші кораблі, тобто рухатися від заборони доступу на морі — забезпечення морської оборони у власних територіальних водах — до забезпечення можливостей морської оборони у вашій ексклюзивній економічній зоні. Тому з розвитком ваших спроможностей ви здійснюватимете перехід від приберегової морської оборони далі.

Але існує інша проблема — через незаконну окупацію та анексію Криму Росія вкрала у вас багато українських кораблів та інфраструктури (багато українських військових кораблів, на жаль, тоді перейшли на сторону Росії). А це означає, що в даний момент сила українських ВМС — це тисяча людей, відданих мореплаванню. Утім у вас є дуже потужна морська піхота.

«Я СПОДІВАЮСЯ, ЩО БУДІВНИЦТВО ПЕРШОГО КОРАБЛЯ РОЗПОЧНЕТЬСЯ НА ПОЧАТКУ НАСТУПНОГО РОКУ»

— Коли ми можемо очікувати появу згаданого вами проєкту ракетного катера, який розробляють дві британські компанії, і коли може розпочатися будівництво першого корабля?

— Я сподіваюсь, що будівництво першого корабля розпочнеться на початку наступного року. Це досить швидко, починаючи від дизайну і початку виробництва. Я працюю дуже тісно з першим заступником міністра оборони Олександром Миронюком, який є дуже відданим і добрим послом України, щоб тримати цю програму в часових рамках. Він як заступник міністра з питань озброєнь надав чіткі вимоги щодо катера. Ми також тісно працюємо з адміралтейством, щоб гарантувати відповідність проєкту вимогам ВМС. Тому ми сподіваємося наступного місяця фіналізувати дизайн і проєкт та узгодити його з українською стороною.

Важно:  ЕБРР выделит "ЭРУ Трейдинг" кредит на 10 миллионов евро

Я хотів би, щоб цей проєкт був уже сьогодні. Ми провели брифінг для президента Зеленського і міністра Тарана про даний проєкт у жовтні минулого року під час візиту президента України до Лондона. І тому саме на основі цього розробляється остаточне рішення.

Але я б наголосив, що узгодження проєкту і початок будівництва ракетного катера буде чіткою демонстрацією стратегічного партнерства. Бо ми проводили згадану вище зустріч на авіаносці HMS Prince Of Wales, де для Президента Зеленського відбулася презентація ракет, озброєнь, ракетного катера. Тому початок будівництва цього корабля буде практичною демонстрацією цієї стратегічної реальності.

— А скільки часу може забрати будівництво першого корабля і загалом усієї партії?

— Як я відзначив, будівництво першого ракетного катера розпочнеться на початку наступного року. І воно відбуватиметься досить швидко. Наше початкове бачення полягає в тому, що всі вісім ракетних катерів буде збудовано чи перебуватиме у процесі будівництва до 2024 року. Що є досить швидко. Думаю, попри затримки з початком будівництва ми побачимо ці кораблі в Чорному морі вже у 2025 році з українськими моряками на борту.

«МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ ВЕДУТЬСЯ ПЕРЕМОВИНИ ЩОДО ЦІКАВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ»

— Чи існують зараз якісь перепони з українського боку для будівництва цих катерів, бо навіть ваш посол Мелінда Сіммонс в інтерв’ю відзначила, що прийнятий минулого року закон про закупівлі є справді добрим, але потрібна його імплементація?

— Якщо подивитися на те, яка була ситуація з оборонними закупівлями в Україні два роки тому і тепер, то існує великий прогрес у реформах. Новий закон про оборонні закупівлі був далекосяжним і модерним. Імплементація його забере чимало часу. Відбулися величезні зміни у закупівлі військового озброєння для ЗСУ. І це не може статися за одну ніч. Тому я вважаю, українські союзники і друзі прийдуть Україні на допомогу порадами на цьому шляху. Найголовніше, що цей закон не буде заважати реалізації програми будівництва ракетних катерів.

Окрім того, між Україною та Великою Британією ведуться перемовини щодо цікавих закупівель. Я не можу говорити про них детально через комерційну таємницю.

Але хочу відзначити, що вперше міністерству оборони було дозволено прямо закуповувати озброєння в іноземної промисловості. Бо посередники зазвичай збільшують вартість закупівель.

«ПРИЗНАЧЕННЯ ГУСЄВА — ОЗНАКА МОДЕРНІЗАЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІЛЬШОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В ОБОРОННІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ»

— Так, дійсно, раніше закупівлі через Укроборонпром збільшували для Міноборони вартість на 40%. Про це мені розповідав один генерал…

— Але «Укроборонпром» зараз перебуває на цікавому шляху реформування, і нещодавнє призначення Гусєва керівником цієї компанії показує, що президент береться за справу, хоче конкретних результатів і призначає реформатора, якого будуть поважати, який має діловий та військовий досвід, бо раніше він обіймав посаду заступника міністра оборони. Це дуже позитивний крок. Мій посол Мелінда Сіммонс дуже добре знає Гусєва. У мене теж є інші джерела, які поважають його. Рік тому, якби вам хтось сказав, що у вас буде міністерство стратегічних галузей промисловості і хтось, як Юрій Гусєв, стане директором Укроборонпрому, то це лише б викликало здивування. Це добра і позитивна новина — ознака модернізації, реалізації реформ і забезпечення більшої ефективності в оборонній промисловості.

Обладнання і озброєння надходять до ЗСУ якнайшвидше, наскільки це можливо, і якнайдешевше, наскільки це можливо, і це забезпечує необхідні можливості. Без посередників, які зменшують спроможності й роблять їх дорожчими.

«НАМ ТРЕБА ПОКАЗАТИ БРИТАНСЬКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЩО УКРАЇНА Є ВІДКРИТОЮ ДЛЯ БІЗНЕСУ, І ТУТ Є РИНОК, У ЯКИЙ ВАРТО ІНВЕСТУВАТИ»

— А що заважає чи що потрібно зробити в Україні, щоб британські оборонні підприємства чи компанії приходили в Україну з інвестиціями і реалізували спільні проєкти?

— Я думаю, що це має бути просвітницька робота у Великій Британії. Нам треба показати британській промисловості, що Україна є відкритою для бізнесу, і тут є ринок, у який варто інвестувати.

Ми сподівалися минулого року привезти сюди торгову місію, але цьому завадила пандемія коронавірусу. Можливо, пізніше, цього року, ми запросимо іншу торгову місію. Ми хочемо, щоб наш есмінець типу Type 45 прибув із візитом до Одеси наприкінці року. І якщо ситуація з коронавірусом буде розвиватися добре з вакцинацією, ми переконані, що наступна торгова місія прибуде разом з есмінцем Т-45 або ми зможемо прийняти її тут, у Києві.

Ми запросимо багатьох із британської оборонної промисловості прибути сюди і зустрітися з українськими посадовцями з генерального штабу та Міністерства оборони, а також представниками української оборонної промисловості, які матимуть можливість приєднатися до партнерства.

ПРО МОЖЛИВЕ ПАРТНЕРСТВО «АНТОНОВА» З БРИТАНСЬКИМИ КОМПАНІЯМИ

— А чи бачите ви можливості оборонної промисловості України, які можуть зацікавити Велику Британію?

— Звісно, так. Якщо розглянути таку відому в світі компанію, як ДП «Антонов», яка має досить солідний ринок для транспортних літаків, то цілком можливим є партнерство з Великою Британією, коли британські компанії постачатимуть авіоніку чи інші компоненти, зокрема і двигуни Rolls-Royce. Поки що це пропозиція, і я збираюсь її обговорити з Міністерством стратегічних галузей промисловості, можливо, таке партнерство може бути реалізовано.

Інший варіант — це двигуни для бронемашин. У вас велика спадщина бронемашин радянських часів, у яких, можливо, не зовсім надійні двигуни. У Великій Британії є низка дуже добрих виробників двигунів, тому ми можемо переоснащити ці платформи також разом з українською промисловістю.

І це може бути експортний ринок для України, враховуючи продані раніше Україною бронемашини на експорт. Адже ці бронемашини також можуть бути переоснащені новими двигунами. Тому існують такі можливості у вже постковідному довкіллі.

— А як щодо можливості співпраці у ракетокосмічній галузі, зважаючи на те, що ракетоносії, що випускають в Україні, також є відомими у світі?

— Це не моя сфера експертизи, але я думаю, що у вас великий досвід у виробництві ракетоносіїв, де ви досягли значно більше успіху…

«МИ ХОЧЕМО, ЩОБ КРИМ ЗАЛИШАВСЯ У ЦЕНТРІ УВАГИ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ, І ПОСТІЙНО НАГАДУВАТИ, ЩО КРИМ БУЛО НЕЗАКОННО АНЕКСОВАНО І НЕЗАКОННО ОКУПОВАНО»

— Нещодавно в Україні створили Центр оборонних стратегій (ЦОС), і я помітив, що у його структуру входять два британці: екс-радник міністрів оборони України від Міністерства оборони Великої Британії Філ Джонс та професор факультету досліджень війни Королівського коледжу Невіл Болт. Ви знаєте цих людей?

— Дійсно, до правління цього Центру в ходить Невіл Болт — дуже відомий академік із Королівського коледжу, його сфера діяльності — стратегічні комунікації. Інший британець — Філ Джонс — раніше був спеціальним радником з питань оборони і тісно співпрацював з Андрієм Загороднюком в офісі реформ. Філ має великий академічний і практичний досвід.

Важно:  Jooble: Как украинцы создали сайт по поиску работы, которым пользуются более чем 70 странах

Українські мізкові центри добре розуміють проблеми України, і вони пропонують не нав’язувані Заходом ідеї, а власні українські ідеї.

Прикладом цього є поява ідеї створення кримської платформи, яку було офіційно інавгуровано 23 серпня минулого року. Міністр закордонних справ має можливість консультуватися з центрами, і зокрема з ЦОС, як краще запустити цю платформу, щоб вона була привабливою для міжнародної спільноти і була стійкою, живучою.

Ми хочемо, щоб Крим залишався у центрі уваги міжнародної спільноти, і постійно нагадувати, що Крим було незаконно анексовано і незаконно окуповано. І щоб санкції зберігалися проти Росії, і щоб залишався тиск міжнародної спільноти, і щоб там не порушували права людини.

— Яким може бути внесок Великої Британії до цієї платформи?

— На мою думку, перш за все, Велика Британія та інші країни, які підтримують Україну, надішлють на відкриття цієї платформи високопоставлених осіб до 30-ї річниці Незалежності, яка святкуватиметься наступного дня. Подібним чином ми надаватимемо підтримку Міністерству закордонних справ у забезпечені, щоб підхід до платформи був правильним.

Те, чого ми не хочемо, так це того, щоб вона не розглядалась як платформа лише для нищівної критики Росії, що відлякає значну частину міжнародної спільноти і буде мати негативну конотацію. Ми хочемо, щоб ця платформа розглядалася з позитивної точки зору, щоб вона вшановувала Крим, кримських татар, все, чим є Крим, визнаючи, що в даний момент Росія порушила міжнародне право, нелегально анексувала та окупувала півострів.

«ПОТРІБНО БАГАТО ЗРОБИТИ, ЩОБ ЗАМІНИТИ ТАК ЗВАНУ РАДЯНСЬКУ СТРУКТУРУ І ЗРОБИТИ ЇЇ СУМІСНОЮ ЗІ СТРУКТУРОЮ НАТО»

— Чи можете ви пояснити, які можливості надає Україні отримання торік статусу Партнера НАТО з розширеними можливостями — Enhanced Opportunity partnership (ЕОР). Бо ваш посол Мелінда Сіммонс у нещодавньому інтерв’ю зауважила: «Ви щойно отримали EOP, він передбачає кілька конкретних змін, здійснення яких від вас чекають. А ви робите лише меншу частину з них і кажете: «А тепер ми хочемо ПДЧ». Скільки часу, на вашу думку, має тривати період ЕОР, щоб Україна повністю скористалися можливостями цього нового статусу?

— Я нічого не можу сказати про часові рамки. Але можу відзначити, що я був дуже радий побачити, що ваша країна отримала статус партнера з розширеними можливостями у червні минулого року. Велика Британія, Канада, США, Литва та інші близькі партнери зробили все, щоб ваша країна отримала статус ЕОР. І це був один із яскравих моментів у сумному 2020 році, коли це сталося.

І сьогодні ми маємо побачити — консолідацію цього статусу у деяких сферах, особливо в оборонній реформі, яка є досить складною справою. Потрібно багато зробити, щоб замінити так звану радянську структуру і зробити її сумісною зі структурою НАТО. Це тривалий шлях. І Україна зробила великі кроки на цьому шляху. Але потрібно зробити ще більше. І використати можливості, які надає статус ЕОР, щоб просунутися в реалізації цих реформ, що є шляхом до ПДЧ, а зрештою до членства в НАТО.

Ось що цікаво, учора (інтерв’ю записувалось 23 лютого. — Авт.) Таран мав телефонну розмову з міністрами Великої Британії, США, Канади, Литви та Польщі, й вони розмовляли про те, як скористатися якомога повніше зі статусу ЕОР. Тому я чекатиму на те, що вони вирішили учора. Натомість зараз потрібно фокусуватися на використанні статусу ЕОР до того, як можна почати дискусії щодо ПДЧ. Це може статися у майбутньому, а зараз зосереджуватися треба лише на ЕОР.

«ПОТРІБНО ДОСЯГТИ ВЗАЄМОСУМІСНОСТІ У МОРІ, НА ЗЕМЛІ, ТА У ПОВІТРІ ДЛЯ ТОГО, ЩО МАТИ ЗМОГУ РОЗПОЧАТИ РОЗМОВУ ПРО ПДЧ»

— Але виникає питання: коли, на вашу думку, можна буде відчути, що Україна готова до отримання ПДЧ чи навіть стати членом НАТО?

— Це питання для політиків. Я ж бачу, що у ЗСУ є намір бути взаємосумісними з арміями НАТО. І генерал Хомчак є справжнім прихильником взаємосумісності української армії з НАТО. Він наполіг, щоб усі його офіцери мали добрі знання англійської мови до 2025 року. Навчання Joint Endeavor минулого року, які були оголошені, всього(!) за два місяці привабили багато міжнародних учасників, і ці навчання (планування і проведення самих навчань) базувалися на принципах НАТО.

Цього року в липні відбудуться морські навчання Sea Breeze. Після цього — Joint Endeavor-2021 у листопаді. І на цих навчаннях буде солідна участь британських військових, як це було минулого року. Тоді було 260 вояків з авіадесантної бригади, які виконали стрибки з парашутом.

Якщо говорити про шлях до членства до НАТО, то має бути багато спільних військових навчань, причому амбітних навчань, планування яких базуються на стандартах і практиках НАТО, метою яких є досягнення взаємосумісності.

Бо, справді, ЗСУ не є поки що взаємосумісними, але вони рухаються у цьому напрямку. Потрібно досягти взаємосумісності у морі, на землі та у повітрі до того, як можна розпочати розмову про ПДЧ.

Можу лише зауважити, що ви повинні пишатися тим, що Україні надали статус ЕОР так швидко. Я був дуже радий, що це сталося минулого червня. І зараз час для кожного в Україні подумати про успіх — отримання статусу ЕОР. Адже лише п’ять країн у світі мають цей статус. І треба дивитися, як буде для нас працювати статус партнера з розширеними можливостями. На цьому треба зосередити зусилля. Якщо ви зрозумієте, яку практичну користь дає статус ЕОР і як користатися ним, тоді дискусії можна розпочати з політиками у Брюсселі про наступний етап — як можна отримати ПДЧ.

«Я ПОБАЧИВ ВІДДАНІСТЬ І ГОТОВНІСТЬ, НАМІРИ З БОКУ ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА ПОСИЛЮВАТИ СПРОМОЖНОСТІ ЗСУ»

— Підсумовуючи ваше перебування тут, у Києві, як військового аташе, що ви можете сказати про перспективи української армії, чи побачили ви за цей час прогрес?

— Я тут обіймаю посаду аташе упродовж 17 місяців, і навіть за такий короткий період часу я побачив прогрес. Перш за все, я побачив відданість і готовність, наміри з боку вищого керівництва посилювати спроможності ЗСУ. І саме там відбуваються і починаються зміни, коли у вас є об’єднане лідерство на чолі з Міністерством оборони і збройних сил.

Важно:  Кравчук: Крым — «не подарок» стоимостью $105 млрд
Комодор Королівських ВМС Тім Вудз

Думаю, що в особі генерала Хомчака ви маєте мудрого генерала з великим досвідом, відданого реформам, змінам, трансформації, досягненню взаємосумісності. І завдяки цьому у вас зараз є багато підрозділів на нижньому рівні, які також наполегливо втілюють на практиці ці зміни. Я не можу говорити в термінах цифр, у відсотках, але я точно бачу зміну ставлення, культури.

Цікаво що сьогодні є планування стратегічного семінару, який відбудеться наприкінці квітня, де вищі українські військові лідери оборони зустрінуться з міжнародними партнерами, щоб поговорити про прогрес, процес змін, взаємосумісності з НАТО, модернізацію.

Весь час з’являються подібні ініціативи, які демонструють серйозність України. Це не показуха. Це чіткий намір пришвидшення поступу, здійснити модернізацію власних збройних сил. Вашим офіцерам дозволяють думати самостійно і приймати власні рішення, як це роблять британські офіцери. Тобто відбувається зміна освіти, культури, що заохочують генерал Хромчак і старші генерали.

— Пане Вудз, а коли ви помітили цю відданість до реформ?

— Ця відданість практично проявилася на навчаннях, які були організовані торік. Вони базувалися не на старих планах, а на практиці, керівних принципах НАТО. І це був виклик для українських офіцерів, бо це нове і те, відносно чого вони демонструють відданість.

Командир місії Orbital у розмові зі мною сказав, що він також помітив, що для офіцерів середнього, молодшого складу і сержантського складу, особливо тих, хто раніше брав участь у навчаннях, вони приносять користь — і коли українські офіцери навчаються, і коли вони проходять цикл тренування, і коли розміщуються в зоні дій Сил спеціальних операції. Таким чином, вони отримують більше тренування, стають більш орієнтованими в бік НАТО у своєму фокусі й світогляді та у тому, як вони діють чи виконують свої функції.

Ми дізналися, що підрозділи отримують великий досвід, діючи таким шляхом, беручи участь у міжнародних навчаннях, а потім у зоні дій Сил спеціальних операцій.

«НАМ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ СПІЛЬНИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАНЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТА БРИТАНСЬКИХ СОЛДАТІВ І МОРЯКІВ, ДЕ ВОНИ МОГЛИ Б ТІСНІШЕ ПОЗНАЙОМИТИСЯ»

— У своєму виступі на Мюнхенській безпековій конференції ваш прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив: «Коли наші союзники на східному фланзі шукали впевненості у своїй безпеці, НАТО у відповідь розгорнула багатонаціональні сили в Польщі та країнах Балтії. Велика Британія з гордістю зробила найбільший внесок, очоливши бойову групу в Естонії, продемонструвавши, що ми маємо на увазі, говорячи про те, що наша прихильність європейській безпеці є безумовною і непорушною». Що ви думаєте про можливість залучення британських солдатів чи підрозділу до УкрПолЛитбригади?

— Я думаю, що такі дискусії ми можемо розпочати з поляками та литовцями. Сила Польско-литовсько-українскої бригади полягає в тому, що ці країни мають багато спільного в історії та культурі. І це особливість цієї бригади. І для України є сенс мати щось подібне, що обмежується найближчими сусідами, ніж мати когось на відстані три тисячі км.

Можливо, така можливість з’явиться у майбутньому, щоб мати щось схоже з участю британських вояків.

Цього року у нас будуть двосторонні військові навчання «Козацька воля-2021» у липні, куди ми відправимо бойову групу солдатів, щоб вони взаємодіяли тут з українськими вояками.

Усе це частина чудової співпраці, що існує між нашими країнами у військовій сфері. І це ще одна можливість працювати разом і звикати один до одного.

Це схоже на те, коли ви зустрілися з милою дівчиною вперше, вам треба ще декілька разів зустрітися, щоб зрозуміти одне одного. Потрібно розуміти, як кожна зі сторін думає чи мислить, щоб ці стосунки розквітали і цвіли. І саме в такий момент ми перебуваємо разом. Тому нам потрібно проводити більше спільних військових навчань для українських та британських солдатів, британських та українських моряків, де вони могли б тісніше познайомитись. І саме це потрібно для розквіту наших відносин.

«МИ ДОСІ ВІДДАНІ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ Й Є ОДНІЄЮ З ПРОВІДНИХ КРАЇН ЄВРОПИ У НАТО»

— Я ще раз скористаюся можливістю процитувати згаданий вище виступ Джонсона, який повідомив, що військовий бюджет Великої Британії на наступні чотири роки збільшиться на Ј24 фунтів стерлінгів, що перевищує обіцянку НАТО інвестувати два відсотки ВВП і забезпечує збереження найбільшого оборонного бюджету в Європі та другого за розміром у НАТО після Сполучених Штатів. При цьому ваш прем’єр додав: «Інвестування в нові можливості не є самоціллю. Мета військового інструменту — посилити дипломатію і, отже, максимізувати шанси на успіх». Окрім того, Джонсон 12 разів вживав у своєму виступі слово Global і тричі у сполученні Global Britain, а не як Great Britain, як це зазвичай використовувалось у доповненнях до UK. Що ви можете сказати про роль Global Britain у світі після виходу з Євросоюзу у військовому сенсі?

— Перш за все, на політичному рівні хочу відзначити, що навіть якщо Велика Британія не є членом ЄС, ми досі дуже сильно присутні в Європі. Ми досі віддані європейські безпеці й є однією з провідних країн Європи у НАТО, що є серцем нашої колективної безпеки. І це буде продовжуватися. Ми зараз також маємо спроможності у глобальному сенсі, й великою подією цього року стане перша дислокація нового авіаносця Королівського флоту HMS Queen Elizabeth на далекий Схід. Цей корабель навесні відправиться з Великої Британії — через Середземне море, Червоне море пройде до Індійського океану, а потім до Тихого і повернеться назад, загалом подолає 20 000 морських миль. Якраз ця дислокація авіаносця і є демонстрацією Глобальної Британії. Причому ця військова дислокація також матиме економічний, політичний та дипломатичний аспекти.

Саме тут відбувається поєднання політики, військової могутності, дипломатії та економіки. В цьому полягає сила Глобальної Британії.

— То, можливо, завдяки двосторонній військово-технічній співпраці Україна зможе побудувати кораблі такого класу, щоб разом із британськими кораблями чи самостійно виходити в Середземне море і в світові океани?

— Так, це було б чудово. Ми уже зараз розглядаємо можливість участі українських кораблів у операціях НАТО у Середземному морі Sea Guardian. А якщо у майбутньому Україна матиме кораблі класу корвет чи ще більшого класу, чому б їй не брати участі у супроводі ударних авіаносних груп у 2030-х роках. Справді, було б чудово мати українські кораблі у супроводі авіаносців.

Источник: Информационное сопротивление


Поделитесь.

Оставьте комментарий