Безвиз в безопасности: видит ли ЕС основания для его приостановления?

 

Чи не буде скасовано безвізовий режим з Євросоюзом, адже зараз він значною мірою припинив діяти?

Попри те, що й українські, й європейські посадовці не раз спростовували таку можливість, повністю зняти побоювання не вдавалося. Хоча б тому, що то були просто заяви. 

Натомість тепер ми маємо ще й офіційний документ ЄС.

10 липня Європейська комісія із затримкою на пів року оприлюднила черговий, вже третій моніторинговий звіт щодо дотримання критеріїв безвізового режиму у рамках “механізму призупинення”.

Моніторинг відстежує міграційні тренди – незаконне перебування, відмови у в’їзді на кордоні, кількість заяв про притулок у країнах ЄС і відсоток їх визнання – та показники безпекової стабільності, стан справ і реформ у сферах юстиції, свободи, безпеки, протидії злочинності, корупції та тероризму.

Саме від цих критеріїв залежить збереження безвізового режиму, адже у разі виявлення суттєвих порушень і розбіжностей Єврокомісія або країни-члени ЄС можуть ініціювати призупинення безвізового режиму з певною країною.

Під моніторинг підпадають країни, що мають безвізовий режим з ЄС/Шенгеном, отримавши його в рамках планів дій з візової лібералізації, а не на двосторонній основі. Це Україна, Грузія, Молдова, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Албанія і Чорногорія.

У звіті є хороші для нас новини – Україна загалом продовжує дотримуватися умов безвізового режиму, зокрема, усунувши частину проблем, згаданих у попередньому звіті.

Більше відмов

Почнемо із поганого.

У 2019 році суттєво, на 25%, зросла кількість відмов громадянам України у в’їзді на кордоні (до 66 390) та нелегальне перебування в ЄС – кількість виявлених неврегульованих мігрантів з України зросла на 11%, до 41 705 випадків.

Це, особливо останнє, достатньо серйозні показники, однак на користь України грають два факти.

По-перше, зростання відмов пояснюється перенесенням після безвізу контролю з консульських установ на кордон. А по-друге, згідно з даними Frontex, більшість українських “нелегалів” у ЄС виявляють не в поліцейських рейдах і перевірках, а вже на кордоні під час добровільного виїзду.

Важно:  SIPRI: США и РФ нарастили число развернутых ядерных боеголовок

Схожі проблеми мають й інші країни в моніторингу.

Менш як тримільйонна Албанія за кількістю неврегульованих мігрантів перебуває в одній категорії з Україною – 34 410 випадків у 2019 році.

У нашій “східній” групі у Молдови, яка вже шість років має безвіз, трохи впали відмови у в’їзді, але на 47% злетіла кількість виявлених неврегульованих мігрантів. У Грузії – +17% відмов у в’їзді та +26% нелегального перебування.

Проте досвід Молдови та особливо Грузії свідчить: погана статистика не є загрозою безвізу, за умови, що країни вживають відповідних заходів.

Суттєвою проблемою обох країн є зростання кількості прохань про притулок, і зокрема необґрунтованих прохань.

Згідно зі звітом, громадяни Грузії часто зловживають системою притулку, аби отримати медичне обслуговування. Також після запровадження безвізу почастішали випадки арешту злочинців, які виявлялися “шукачами притулку” з Грузії.

Натомість грузинська влада пішла на суворі кроки, криміналізувавши сприяння нелегальному перебуванню та поданню фальшивих заявок про притулок. Також у 2018 році в Грузії ускладнили процедуру зміни прізвища.

Наразі безвіз із Грузією продовжує діяти, а вдала тактика протидії пандемії навіть дозволила грузинам першими у Східному партнерстві знову повноцінно користуватися безвізом.

Контрабанда та антикорупція

Позитивно у звіті відгукнулися про запуск Міжвідомчої робочої групи з інтегрованого управління кордонами – спеціального колегіального органу для координації відомств, що причетні до питань кордонів, та схвалення спеціалізованої Стратегії.

У контексті управління кордонами експерти ЄС підняли ще одне питання, про яке варто згадати окремо – криміналізацію контрабанди. 

Проблема криміналізації давно і послідовно турбує наших партнерів.

Про її необхідність за останній рік заявляли і в представництві ЄС в Україні, і в Консультативній місії ЄС, що займається питаннями реформи правоохоронних органів. Мотив такої наполегливості можна зрозуміти – голова МВС України свого часу оцінював втрати бюджету від контрабанди у 4 млрд доларів на рік.

Важно:  Ди Майо в Киеве: Италия поддерживает евроинтеграцию Украины

В Україні натомість, як зазначили автори звіту, це питання не має одностайної оцінки. І це дійсно так. 

Кримінальне покарання за незадеклароване переміщення товарів скасували у 2012 році. Зараз ЄС відстоює повну криміналізацію для будь-яких типів товарів.

У митниці натомість довгий час відстоювали ідею криміналізації тільки контрабанди підакцизних товарів – на кшталт цигарок і алкоголю.

Також незрозуміло, хто у разі криміналізації отримає повноваження розслідувати такі справи та затримувати порушників і яким буде поріг кримінальної відповідальності.

Різноголосся у такій чутливій сфері з великим обігом коштів вимагає детального вивчення і виважених, хоча й швидких рішень.

На думку експертів Єврокомісії, українські злочинні угруповання часто залучені до торгівлі наркотиками, злочинів з викраденими авто, шахрайськими інвестиційними схемами і спортивною корупцією. Також українці найчастіше стають жертвами торгівлі людьми з країн поза межами ЄС.

Натомість Україну похвалили за міжнародну співпрацю у сфері протидії оргзлочинності та розробку методології аналізу ризиків SOCTA.

Також у звіті згадано про успішне виправлення минулорічних зауважень моніторингу. Так, Україна скасувала обов’язкове декларування для активістів і членів наглядових рад і нарешті запустила Антикорупційний суд.

Україна виконала й інші рекомендації з другого звіту: заново криміналізувала незаконне збагачення і забезпечила повний і автоматичний доступ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) до електронних декларацій посадовців. Національне антикорупційне бюро отримало право на автономне прослуховування.

У Євросоюзі уважно стежать за численними перипетіями навколо антикорупційних органів, належне функціонування яких вбачається запорукою сталості безвізу. У звіті детально описані баталії навколо аудиту НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Що все це означає?

Загалом, попри окремі недоліки, дотримання Україною критеріїв візової лібералізації є сталим і ефективним.

Важно:  Иск против Украины. Кум Путина оббивает пороги европейских судов

Це означає, що ЄС не бачить причин для призупинення дії безвізу для України.

При цьому залишаються “домашні завдання” на наступний рік. 

Це протидія нелегальному перебуванню громадян України в ЄС, інформування про правила безвізу, забезпечення незалежності, ефективності і сталості антикорупційних інституцій, уникнення політизації їхньої роботи, і наостанок, посилення спроможностей Національної поліції, і ефективна міжвідомча співпраця у боротьбі з організованою злочинністю. 

І тут варто окремо згадати про ще дві важливі речі, які, може, й не згадані прямо у звіті, але суттєво впливатимуть на функціонування безвізу з ЄС.

По-перше, те, чи буде безвіз повноцінно працювати, великою мірою залежатиме від того, якою буде ситуація з епідемією в Україні, наскільки довірятимуть нашій статистиці і наскільки відповідально ми самі будемо ставитися до профілактичних заходів.

Поки що масковий режим у приміщеннях і транспорті українці все більше ігнорують, а Україна залишається в “червоному списку” ЄС.

По-друге, зараз, на четвертому році безвізу та в умовах сильного просідання руху через кордони, міграційні показники відступають на другий план і основний акцент має бути зроблено на сталості реформ і інституцій – від впровадження стратегії інтегрованого управління кордонами до спроможності антикорупційних органів.

Це – той вимір безвізу, який працює для всіх, незалежно від наявності паспорта, і навіть в умовах найбільших пандемій.

Автори:

Павло Кравчук, експерт ГО “Європа без бар’єрів”,

Ірина Сушко, керівник ГО “Європа без бар’єрів”

Источник: Европейская правда


Поделитесь.

Оставьте комментарий