Foreign Policy: Росія втручається у війну в Лівії заради впливу на Європу Кремль грав на боці кожної зі сторін у лівійській війні, щоб стати впливовим учасником переговорів, а тепер він вимагає зняти санкції

Нещодавній російсько-турецький саміт в Москві був націлений добитися припинення вогню в Лівії. Але він закінчився провалом після того, як лівійський воєначальник Халіфа Хафтар пішов, не підписавши запропоновану мирну угоду. Один з його головних союзників – це Росія. Тож небажання воєначальника підписувати угоду піднімає важливі питання не лише про степінь російського реального впливу в Лівії, а й про те, чи справді Москва хоче завершення конфлікту.

Про це пише Foreign Policy, нагадуючи про те, що Росія вперше заявила про себе як про важливого гравця в Лівії у вересні 2019 року, коли відправила своїх найманців на передову біля Триполі, щоб вони підтримали Хафтара. США і Європа почали хвилюватися, що Кремль тепер збирається впливати на лівійську громадянську війну.

Поява російських сил стала гірким нагадуванням про ту вирішальну роль, яку Москва зіграла в Сирії, підтримуючи режим Башара Асада. Читайте також Путін прокоментував участь російських найманців у боях у Лівії Нездатність Росії змусити Хафтара погодитися на припинення вогню може бути сигналом про те, що вона не так вже й впливає на воєначальника або ж що вона насправді й не намагалася це зробити. Якщо подивитися на російську діяльність в Лівії, можна здогадатися, чому вона не добивається перемир’я. Москва налагодила контакти з різними фракціями конфлікту, підтримуючи Хафтара й його головного ворога – уряд національного порозуміння Лівії.

Також вона підтримує колишніх членів режиму Муаммара Каддафі. Вона використовує лівійську війну, граючи на боці кожного її учасника, намагаючись натиснути на Євросоюз про зняття широких економічних санкцій, які були введені після російського вторгнення в Україну в 2014 році. На даний момент Росія відправила в Лівію близько 200 найманців з групи «Вагнер», щоб вони підтримали війська Хафтара, а також надала воєначальнику три мільярди доларів фінансування. Однак, цієї допомоги не достатньо, щоб змінити ситуацію на його користь.

Дві сотні найманців можуть змінити рівність у силах обох сторін. Але вони точно не здатні захоплювати й утримувати під контролем території, не кажучи про великі міста, такі як Триполі. Читайте також Парламент Туреччини дозволив відправку турецьких військових до Лівії Російські гроші можуть дати Хафтару певну опору, але вони не допоможуть воєначальнику в ситуації з його боргом на 25 мільярдів доларів, який може підірвати всю його кампанію. Враховуючи все це, можна зробити висновок, що військова й фінансова допомога Москви не задумувалася як вирішальна.

Вона лише підтримує Хафтара «на плаву», але не дає йому перемогу. Російське бажання грати за обидва табори стали очевидними для світу, коли Путін прийняв у Сочі в жовтні 2019 року головного ворога Хафтара – прем’єр-міністра уряду національного порозуміння Фаєза аль-Саррадя. Натомість воєначальник покинув Москву минулого тижня після того, як йому відмовили у зустрічі з Путіним в Кремлі. Це стало ознакою напружених відносин між лідерами. Після зустрічі в Сочі Росія готується укласти угоду з урядом в Триполі на поставку мільйона тон пшениці.

Цей крок посилить економічну продуктивність Лівії. Але крім цього він може змінити ринок, на якому домінують Франція й Італія, а також скоротити вплив ЄС в африканській країні. Читайте також Путін заявив, що у Росії після розпаду СРСР “залишилися колишні амбіції” Перспектива того, що конфлікт у Лівії затягнеться, тривожить європейських політиків, оскільки пам’ять про кризу біженців 2015 року досі свіжа. Більше мільйона людей приїхали в Європу з різних частин Близького Сходу й Північної Африки того року. Багато з них тікали від сутичок в Лівії. Приїзд біженців посилив расову, етнічну й релігійну напругу в Європі, а також спричинив появу особливо токсичної форми ісламофобського популізму.

Видання пише, що російська роль у Лівії зараз досить обмежена. Тож європейським столицям не варто вже зараз відчувати тиск й погоджуватися на російські вимоги. Ризик, звісно, в тому, що Росія може вирішити збільшити своє втручання й посилити тиск на Європу. Важко сказати, чим все закінчиться для обох сторін. Але очевидно, що Москва намагається використати найбільш хаотичні конфлікти у світі, щоб здобути геополітичну вигоду в інших місцях.

УНІАН
Поделитесь.